Про амбітні політичні плани одного відомого закарпатського “бізнесмена”

Допоки українські патріоти тішаться діями СБУ, яка вперше за багато років рішуче виступила проти вседозволеності антиукраїнського шабашу закарпатських маріонеток режиму Орбана і вказала Василю Брензовичу та його посіпакам на їх місце, в угорському політичному бомонді краю відбуваються далеко не однозначні процеси. Процеси, не дуже відомі більш широкому загалу. Процеси, які свідчать, що зовсім нікуди не діваються намагання окремих «захисників національної меншини» взяти угорську громаду краю під тотальний контроль  для втілення інтересів сусідньої держави і власного збагачення.

            І справа навіть не в тому, що правляча в Угорщині проросійська партія Фідес навіть тепер рішуче  засвідчує підтримку політично збанкрутілому Брензовичу та його тоталітарній по своїй суті політичній організації. Хоч цим сателітам новоявленого угорського “царя” Орбана  українські правоохоронці (а власне Угорщині – українські дипломати) чітко дали зрозуміти, що часи безкарного пропагування угорської ірреденти на українських землях вже в минулому, офіційний Будапешт всіляко підкреслює, що і надалі буде як політично, так і щедрими грошовими дотаціями підтримувати саме КМКС.

            Мова про тих місцевих ділків від угорського етнополітичного бізнесу, які в проблемах Брензовича і результатах виборів до місцевих рад в жовтні минулого року побачили свій шанс  на більш ласий шматок з «угорського торту». А може і на весь той «торт» від будапештських «кулінарів».

            Такі перспективи в сучасних реаліях побачив для себе відомий (в першу чергу своїми сумнівними бізнесовими оборудками) закарпатський підприємець і майже політик з Берегівщини Чаба Пейтер.

            І хоча аферистичність цього непересічного персонажу добре відома в широких колах, все ж коротко нагадаємо його певні політичні та економічні викрутаси минулих часів.

            Як будь-який вправний закарпатець, починав свою «комерційну» діяльність пан Пейтер у легендарних дев’яностих з банальної контрабанди. Це вже потім, як накопичив у такий традиційний для краю спосіб свій «первинний капітал», став поступово перевтілюватись у «поважного» підприємця та «знаного» закарпатського винороба. Хоча злі язики подейкують, що й до сир пір не цурається класичного закарпатського заробітку, спеціалізуючись на побутовій хімії. Та ще й на своїх підприємствах цю побутову хімію сам бодяжить, маскуючи її потім під відомі західні бренди. Так це чи ні, достеменно не відомо. Та факт, що років зі два тому  правоохоронці накрили пару таких підпільних цехів. Нібито його.

            Тай грець з ним, з тим сумнівним підпільним  бізнесом. Як кажуть за поребриком: «не пойман – не вор». Тим паче, що  талант афериста Чаба Пейтер добряче розвинув і на своїх легальних бізнесових потужностях. Схема проста: придбати  підприємство (бажано державне) за безцінок, зімітувати бурхливу діяльність, взяти на це добрячий кредит,  вичавити  всі соки (до речі таким об’єктом був і Берегівський соко-винний завод) та здихатись, переоформивши на якогось умовного Фукса (хоча в нашому випадку наразі його звати  не Фукс, а … Тошпулат Бекназаров, громадянин Узбекістану, “професійний керівник” більш 50 українських фірм) . Звісно після того, як всі живі гроші вже в кишені, а цінні активи переоформлені на  щойно зареєстровану нову фірму нашого «героя». А потім будь-які  можливі претензії порішати  через прикормлені зв’язки у владних та правоохоронних структурах. 

            Наразі така мета не стоїть, але хто бажає більш детально ознайомитись з особливостями специфічної  підприємницької діяльності Чаби Пейтера, то може це зробити тут https://apostrophe.ua/article/society/2018-04-26/kak-vladeltsyi-vinzavoda-kotnar-godami-ot-kreditorov-begayut/18114,   або тут http://nashigroshi.org/2018/06/26/liker-baileys-zakarpats-koho-zavodu-kotnar-m/,  чи ось тут https://zakarpattya.net.ua/News/109385-Na-Zakarpatti-masovo-zahynuly-rozreklamovani-siri-uhorski-korovy-VIDEO.

            Обізнані люди кажуть, що поки проблеми фірм, створених Пейтером Чабою, невпинно і регулярно зростали, особисті статки «берегівського винороба» і справді тільки приумножувались. Та перевірити ці твердження тих обізнаних людей досить важко, бо, за їх же словами, ці «надбання» треба шукати за кордоном – головним чином в  Угорщині та Австрії.

            Та власне не і про статки мова. З «бізнесовими талантами» пана Пейтера хай собі мастять голову відповідні компетентні органи. Ці його «схеми» нам цікаві тому, що Пейтер Чаба мабуть хоче їх застосувати і в іншій сфері. А саме – в політиці.

            Політикою  берегівський бізнесмен  зацікавився ще на початку 2000-х. Він чітко розумів, що при його непереборному поклику до сумнівних оборудок політичний  «дах» просто конче необхідний. Однак до КМКС, яку тоді очолював  Міклош Ковач, дорога бізнесмену-аферисту була закрита. Тодішній голова угорського товариства в таких речах мав принципову позицію і не бажав дискредитувати свою організацію прийняттям до неї контрабандистів та пройдисвітів, навіть з великими грошима.

            Позиція голови Демократичної спілки угорців України (УМДС), відомого  “регіонала” Іштвана Гайдоша була більш “ліберальною” і в лавах його організації берегівський ділок швидко доріс до керівних ролей, реноме “видатного політичного діяча” та статусу депутата Закарпатської обласної ради. В останній він твердо закріпився, кілька раз переобирався і тісно зійшовся з рядом обласних політичних діячів, в першу чергу — депутатами облради від КМКС, серед яких був і Василь Брензович.

            Стосунки Пейтера Чаби з КМКС кардинально змінились саме після 2014 року, коли в Товаристві до влади прийшов той самий  Василь Брензович. Останній, будучи вже роки в обласній владі, розуміючи можливості, які відкриваються при її «розумному використанні» для власного збагачення, мав далеко не таке принципово негативне ставлення до «толкових бізнесменів» типу свого земляка берегівчанина,   як згаданий попередник Міклош Ковач. Тому, кажуть люди,  без лишнього ґвалту і всіляких непотрібних формальностей один новий голова   провідного угорського громадсько-політичного об’єднання не був проти активного залучення одного «видатного винороба» з Берегова до «раціонального освоєння» грошових потоків з Угорщини, надходження яких саме в ті часи  набирало все більших –  раніше не бачених – обертів. Отож «схеми» відкатів, приписок і підкупів, попередньо відпрацьовані ще на об’єктах, які фінансувались Угорщиною в рамках програми «Східного партнерства», були  більш масштабно і творчо застосовані під час реалізації вже широкого спектру проектів «підтримки угорської меншини», оплачуваних правлячою в Угорщині партією Фідес грошами угорських платників податків. Подейкують, що на цьому тлі між двома неназваними депутатами Закарпатської обласної ради – регіональним угорським політичним лідером та берегівським підприємцем – виникли добряче підкріплені «спільним бізнесом» тісні дружні стосунки, яким не завадило навіть те, що вони представляли різні, в цілому ворожі,  політичні сили. 

            А те, що ці сили недружні один до одного, яскраво продемонстрували  останні вибори до Верховної Ради України   та органів місцевого самоврядування. Дві провідні угорські політичні сили краю – УМДС та КМКС – на них жорстко конкурували між собою. На виборах до парламенту ще прикриваючись фіговим листком «угорської єдності», а на виборах до місцевих рад вже відкрито.  Така недалекоглядна виборча «стратегія» призвела до логічно очікуваного результату. Вперше за всі роки незалежності угорці не мають свого депутата у ВРУ. Їх депутатів нема в ряді місцевих рад, де вони традиційно мали своє представництво. Зокрема в Ужгородській міській раді. Не вдаючись в предметний аналіз всіх цих електоральних «звершень» угорських політичних сил краю, слід тільки зазначити, що КМКС  «у всіх бідах» звинуватило, небезпідставно,  УМДС.

            І тут Чаба Пейтер вирішив, що прийшов його час. Час  очолити УМДС. Маючи підтримку ряду завчасно  «прикормлених» берегівських активістів Спілки, користуючись шпальтами печатного органу УМДС авторитетної угорськомовної газети «Карпаті ігаз со», контроль над якою лідери організації вже давно повністю втратили, негласно підбурюваний своїм другом в КМКС, Чаба Пейтер вже декілька місяців веде широкомасштабну кампанію  проти голови Спілки Ласло Зубанича, звинувачуючи останнього у всіх можливих політичних гріхах – розколі «угорської єдності», колаборації  з «антиугорськими силами», волюнтаризмі,  авторитаризмі, політичній недалекоглядності та нерішучості, розвалі організації і т.д. і т.п.  Слід зазначити, що зважаючи на результати  останніх виборів  і справді  наявні в діях лідерів УМДС  вагомі політичні «штанги»,  позиції пана Пейтера серед активістів Спілки стають дедалі сильнішими і він має реальні шанси найближчим часом «скинути» з посади Зубанича і очолити організацію.

            Тим більше, що йому це дуже потрібно. З ряду причин. Головна з них  – обіцянки друга, який засів за кордоном.  З Будапешту Пейтеру нашіптують, що за умови «дружби» з КМКС (читай – забезпечення Пейтером контролю над конкурентною організацією) все буде знову добре – УМДС отримає достойне угорське фінансування, далі працюватимуть вищезгадані «схеми» по дерибану оплачуваних Угорщиною проектів і будь-які питання з правоохоронцями двох країн будуть знов вирішуватись без всіляких проблем.

            І мабуть, так воно  буде. Тільки, знаючи таланти Чаби Пейтера, можна сміливо прогнозувати, що цього разу на кону не тільки збереження позицій в обласній раді та політичному “кришуванні” бізнесових оборудок. На цьому вже абсолютно залежному від КМКС  новообраному до облради по списку останнього Чабі Пейтеру не дадуть зупинитись Брензович і К. І  не встигнуть активісти УМДС озирнутись, як вже і не буде в них ніякої спілки. Як кажуть на Закарпатті, «похоснує» їх новий голова, а потім спустись в утіль. Чи, в кращому випадку, “продасть” за безцінь та гуртом  КМКС. Тобто, в якійсь, ще на тепер невідомій формі, творчо адаптує свої напрацьовані бізнесові схеми «кидалова» вже в політичній сфері.  Йому до цього не звикати і звички у веденні справ сенсу міняти нема. Навіщо?

            Ну той грець з ними, з тими угорськими розборками – скажуть окремі патріоти. Хай собі чубляться між собою скільки хочуть,  що нам до того? Так то воно так, та не зовсім. Зважаючи на абсолютний деструктив, який наразі характеризує КМКС, відсутність бодай будь якої (а навіть досить слабенька УМДС зі своїми скептичними до Фідес активістами була саме такою) політичної альтернативи  означатиме забезпечення повного контролю над угорською меншиною краю з боку місцевих сателітів Віктора Орбана, а відтак – нового рівня антиукраїнського зомбування місцевих угорців  і їх ізоляції від реального життя в українському суспільстві. Що означатиме високу ймовірність виникнення нових проблем в міжетнічному спілкуванні, і точно не сприятиме  формуванню передумов до вирішення вже існуючих, хоч поки-що ще і несуттєвих, протиріч мультинаціонального Закарпаття.  

            P.S. Подейкують, що герой цієї історії має і план «Б» на той випадок, якщо не вийде змістити Зубанича з посади голови УМДС. В кулуарному спілкуванні з представниками різних політичних сил Закарпаття Чаба Пейтер неодноразово запевняв своїх візаві, що він повністю контролює Брензовича, а відтак – і всю організацію КМКС. Тому впевнено виступає в політичних «договорняках» від імені останнього (впевнено, та поки-що не досить ефективно: видав, люди Лунченка та Балоги таки троха знають, з ким мають справу).  А в бік офіційного Будапешту наполегливо сигналізує, що саме він здатний авторитетно представляти угорські політичні сили в регіональному політикумі, а тому і ефективно очолити КМКС замість теперішнього лідера, вимушеного бездіяти в угорському «екзилі». Цікаво, чи в курсі головний угорський політичний «емігрант», що сидить в Будапешті,  про таку активність свого друга по життю і по «бізнесу»?

Павло Білий

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *